SPF: чому захист починається не з цифри на упаковці

SPF — це не просто крем.

Якщо продукт продається на ринку, це не означає автоматично, що всі питання щодо його довгострокової безпеки повністю закриті.

Це означає інше:
продукт дозволений до використання в межах чинних норм, концентрацій і умов застосування.

На прикладі сонцезахисних засобів це особливо важливо.

У 2019 та 2020 роках у JAMA — одному з авторитетних медичних наукових журналів — були опубліковані дослідження, у яких вивчали деякі органічні UV-фільтри після нанесення SPF-засобів на шкіру. Частину цих фільтрів було виявлено в крові.

Йшлося про такі речовини, як avobenzone, oxybenzone, octocrylene, homosalate, octisalate та octinoxate.

Це не означає, що вони доведено небезпечні.
Але це означає, що SPF — це не завжди лише про “захист на шкірі”.

Після таких даних FDA — Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США — зазначало, що для низки сонцезахисних фільтрів потрібні додаткові дані щодо безпеки.

І тут важлива логіка:

“Потрібно більше даних” — це не те саме, що “шкода доведена”.
Але це також не те саме, що “усе повністю вивчено і питань більше немає”.

Тому для мене головне питання не в тому, використовувати SPF чи ні.

Головне питання —
якими фільтрами створений цей захист?

Для своїх сонцезахисних засобів я обираю більш зрозумілу для себе логіку: мінеральні фільтри.

Zinc oxide і titanium dioxide працюють інакше, ніж багато органічних фільтрів. Вони переважно залишаються на поверхні шкіри та створюють мінеральний захисний екран. Щодо nano zinc oxide європейський науковий комітет SCCS оцінював його застосування на шкірі як безпечне до 25% у готовому продукті. Важливе уточнення: це стосується нанесення на шкіру, а не форматів, які можна вдихати — спреїв, аерозолів або розсипчастих пудр.

Актив Écran solaire naturel від Aroma-Zone, який я використовую, побудований на іншій логіці: це комплекс на основі titanium dioxide, karanja oil і допоміжних компонентів для рівномірного розподілу фільтра у формулі.

Для мене це не про страх перед SPF.
І не про заперечення сонцезахисту.

Це про більш усвідомлений і безпечніший вибір.

Тому що засіб, який регулярно наносять на обличчя, шию і тіло щільним шаром, іноді роками, не варто сприймати як “просто крем”.

Дозволено до продажу — не завжди означає повністю вивчено в усіх сценаріях довготривалого застосування.

Захист починається не лише з цифри SPF на упаковці, а з розуміння, якими фільтрами цей захист створений.

Джерела:
JAMA, 2019 — дослідження системного всмоктування UV-фільтрів при максимальному використанні SPF-засобів.
JAMA, 2020 — дослідження концентрації avobenzone, oxybenzone, octocrylene, homosalate, octisalate та octinoxate у крові після нанесення SPF-засобів.
FDA — дані щодо необхідності додаткових досліджень безпеки низки UV-фільтрів.
SCCS — оцінка безпеки nano zinc oxide у косметичних засобах.